Американський драматичний трилер “Зв’язку немає”, 2012 року.
Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 16 років.

“Зв’язку немає” складається з декількох окремих історій про те, як сучасні комунікаційні технології впливають на повсякденне життя.

Перша історія розказує про двох дітей, що реєструються в соцмережі під профілем дівчинки та починають писати повідомлення хлопцю зі школи. Раптом вони вирішують відправити йому оголене фото. Хлопець у впевненості, що у нього починаються перші серйозні стосунки, відправляє відверте фото у відповідь. Чим закінчиться ця історія, як її переживе хлопець та його батьки, чи будуть наказані кривдники – дивіться в кіно.

Друга історія – про пару, що втратила дитину. Чоловік знаходить розраду в азартних іграх в інтернеті, а дружина – на сайтах психологічної підтримки. Ця історія підіймає тему безпеки персональних даних та того, як легко втратити контроль над ними, відвідуючи неперевірені сайти.

В останній сюжетній лінії ми дізнаємося про те, як “працює” онлайн-проституція серед підлітків, як їх залучають до справи прямо на вулицях і про те, як їх намагаються врятувати соціальні служби.

“Чоловіки, жінки і діти”, 2014 року.

Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 18 років.

Головні герої фільму – це група підлітків і їхні батьки, які намагаються зрозуміти, як інтернет змінив їхні стосунки, зв’язок, самооцінку і любов один до одного.

Під час перегляду фільму ви так чи інакше замислюєтеся над питаннями: чи стають люди менш людяними і більш відчуженими, перебуваючи в кіберпросторі; чи впливають нові технології на здатність людини любити, ненавидіти, співпереживати, заздрити?

Фільм підіймає проблему самотності дорослих, і розповідає про те, що саме вони шукають в мережі. Також розкрита тема залежності дітей від онлайн-ігор, впливу порнографії на дітей, секстингу та першого сексу.

Ще одне цікаве питання, що підіймають у фільмі: як контент, який батьки публікують в мережі про дітей, може позбавити їх майбутнього, про яке мріють діти.

Документальний фільм “Великий хак” 2019 року. Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 12 років.

Основна тема кінокартини – це захист персональних даних та вплив інтернет-технологій на кожного з нас. Фільм розказує про журналістське розслідування і викриття того, що Cambridge Analytica – приватна англійська компанія, яка використовує технології глибинного аналізу даних (зокрема, даних соціальних мереж) – причетна до втручання в хід більш як 200 виборів по всьому світу.

Автори фільму запевняють, що персональні дані – це цінний актив та інструмент, який, потрапляючи в руки шахраїв, може створити загрозу. І навіть Google та Facebook не можуть забезпечити абсолютну безпеку наших особистих даних.
Як саме хакери можуть використати цю інформацію? Зняти кошти з банківського рахунку людини, що раніше оплатила покупку онлайн на підозрілому сайті, шантажувати когось компрометуючими фото або відео та ін. І кожного дня ми є в зоні ризику, оскільки регулярно користуємося додатками та інтернетом.

Американський трилер “Пошук” 2018 року.

Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 16 років.

16-річна Марго зникає після ночівлі у подруги і її ноутбук стає місцем дії напруженої детективної історії. Адже її батько Девід зламує комп’ютер, щоб дізнатися про таємне онлайн-життя дівчини.

Через день безуспішних спроб зв’язатися з донькою всіма можливими месенджерами та опитавши друзів в соцмережах, Девід дзвонить в поліцію із заявою: його дочка зникла.

Дотепна і напружена детективна історія розгортається на екранах ноутбука та гаджетів героїв, але тримає увагу не гірше класичних детективів з оффлайн-сюжетами. Чим закінчаться пошуки батька та що він дізнається із ноутбука доньки – дивіться в кіно.

Американський трилер “Довіра” 2010 року. Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 18 років.

Основна тема фільму – це грумінг: як злочинці налагоджують довірливий контакт з дитиною в інтернеті, прикидаються ровесниками дітей, домовляються про зустріч у реальному житті, і до чого призводять ці зустрічі. Також у фільмі порушено тему психологічного стану батьків в таких ситуаціях.

За сюжетною лінією ми бачимо практично ідеальну сім’ю, що живе у великому і красивому будинку та насолоджується абсолютною гармонією і щастям. Батько робить успіхи на роботі, діти і дружина впевнені в безпеці в стінах дому, що оснащений новітньою охоронною системою.

Донька 14 років знайомиться в інтернеті з юнаком, чому батьки не надають значення. Однак справа доходить до побачення в реальності, і ким виявиться 16-річний юнак – це загадка.

Американський молодіжний трилер “Нерв” 2016 року. Фільм дуже рекомендуємо батькам для перегляду, але він – не для перегляду дітьми до 16 років.

Основна тема, яку розкриває фільм – це онлайн-ігри.

Головна героїня – одна з кращих учениць школи, вона неймовірно красива і добродушна, і прагне вести спокійне і розмірене життя. Друзі переконані, що навчання є для неї сенсом існування. Всі її подруги впевнені в тому, що не можна жити без ризику та авантюризму.

Поступово дівчина і сама починає перейматися їхніми словами й усвідомлює, що не бажає більше подібного існування, в якому немає місця адреналіну та інтризі.

В пошуках ризику вона потрапляє на незвичайну віртуальну гру, що є аналогом реальної гри “Правда або дія”. Все почалося з простих завдань, але пізніше – почалися такі бажання, які можуть спричинити трагічні наслідки. Крім того, виявляється, що вибратися з гри – не так просто.

Документальна драма “Соціальна дилема” 2020 року.

Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 13 років.

У документальній стрічці колишні співробітники Google, Instagram і Facebook розкажуть про те, як соціальні мережі маніпулюють користувачами.

За це відповідають постійно оновлювані алгоритми, які допомагають сайтам передбачати інтереси користувачів, щоб продавати більше реклами. В результаті звичайні люди стають залежними від технологій, від яких навіть їх творці насилу можуть відмовитися.

Розробники та дизайнери розповідають про те, як на глобальному рівні соцмережі використовують, щоб дестабілізувати ситуації в країні та поширювати неправдиву інформацію.
Наприкінці автори картини запропонують свої варіанти вирішення цієї проблеми. Дочекайтеся, це дійсно цікаво!

Драма “Кібер-терор” 2015 року. Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 16 років.

Цей фільм підіймає тему хакінгу та кібербулінгу, який часом доводить до жахливих наслідків.
Головна героїня фільму – юна дівчина, яка, як і більшість її ровесниць, захоплена різними чатами з подружками та хлопцями. Вона страждає від комплексів з приводу своєї зовнішності, і тому втрачає впевненість в собі.

Після того, як у неї не склалися стосунки з симпатичним однокласником, дівчина ще глибше пішла в себе, відчуваючи ненависть до свого кривдника. Одного разу вона знайомиться в мережі з хакером, який допомагає їй помститися хлопцю, після чого вони стають дуже хорошими друзями.

Події фільму відбуваються в спальні головної героїні: там вона спілкується з хакером через комп’ютер.

Вони щодня спілкуються в чаті, але сором’язливий хлопець не хоче показувати Кейсі своє обличчя, хоча вона йому подобається. Дівчина впевнена, що їй нарешті вдалося знайти справжнього друга, але незабаром Алекс починає її шантажувати тим, що виклав в інтернет її інтимні фото. Що робитиме головна героїня – дивіться в кіно.

Документальний фільм “Після правди” 2020 року. Фільм не рекомендований для перегляду дітьми до 18 років.

Картина досліджує феномен “фальшивих новин” в США і підіймає проблему важливості критичного мислення під час роботи з інформацією в інтернеті.

Основна сюжетна лінія – це декілька гучних новинних повідомлень останніх років, які виявилися фейковими. Які наслідки може принести така інформація для політиків, діячів культури та навіть звичайних громадян?

У документальному фільмі описані як найгучніші американські скандали, так і менш відомі події з-за кордону. Окремо мова йде про сумнозвісну справу “Піцагейт”, що вплинула на президентські вибори в США 2016 року.

Картину зняли на основі інтерв’ю з постраждалими або причетними до фальшивих новин.